дивацтво

дивацтво
—————————————————————————————
дива́цтво
іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови. 2005.

Игры ⚽ Нужно решить контрольную?

Смотреть что такое "дивацтво" в других словарях:

  • дивацтво — а, с. Властивість за знач. дивацький. || Дивацькі дії, вчинки …   Український тлумачний словник

  • екстраваганція — ї, ж. Дивацтво, химерність …   Український тлумачний словник

  • завихрення — я, с. 1) Утворення вихорів (див. вихор I 1)) у рідині або газі; струмені води, повітря і т. ін., що швидко крутяться внаслідок руху якого небудь предмета. || Що небудь, схоже на вихор, подібне до вихору (див. вихор I 1)). 2) перен. Те, що… …   Український тлумачний словник

  • закидон — у, ч., розм. Дивність, незвичність у вчинках, поведінці; дивацтво …   Український тлумачний словник

  • примха — и, ж. 1) Несподіване, нічим не обґрунтоване бажання як вияв чиєїсь неврівноваженості; каприз, забаганка. || Свавільна вигадка на шкоду іншим. || Незрозумілий вчинок як дивацтво, вигадка. Потурати примхам. 2) тільки мн. Надмірність у розвагах, у… …   Український тлумачний словник

  • причуда — и, розм., рідко. 1) ж. Примха або дивацтво. 2) ч. і ж. Людина, поведінка якої викликає здивування; дивак. 3) ж. Образ кого , чого небудь у людській уяві; привид …   Український тлумачний словник

  • пунктик — а, ч. 1) Зменш. пестл. до пункт 1), 2). 2) жарт. Дивина, дивацтво, предмет палкого захоплення чим небудь, яка небудь нав язлива думка …   Український тлумачний словник

  • фанаберія — ї, ж., розм. 1) Недоречна гордість; пиха, чванливість. 2) Безглуздий, невмотивований учинок; примха, дивацтво …   Український тлумачний словник

  • химерики — ів, мн. Дивацтво, примха, витребеньки …   Український тлумачний словник

  • химорода — и, ж., заст. 1) Дивацтво, вигадка. 2) перев. мн. Те саме, що чаклунство …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»