- дивацтво
- —————————————————————————————дива́цтвоіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
дивацтво
Смотреть что такое "дивацтво" в других словарях:
дивацтво — а, с. Властивість за знач. дивацький. || Дивацькі дії, вчинки … Український тлумачний словник
екстраваганція — ї, ж. Дивацтво, химерність … Український тлумачний словник
завихрення — я, с. 1) Утворення вихорів (див. вихор I 1)) у рідині або газі; струмені води, повітря і т. ін., що швидко крутяться внаслідок руху якого небудь предмета. || Що небудь, схоже на вихор, подібне до вихору (див. вихор I 1)). 2) перен. Те, що… … Український тлумачний словник
закидон — у, ч., розм. Дивність, незвичність у вчинках, поведінці; дивацтво … Український тлумачний словник
примха — и, ж. 1) Несподіване, нічим не обґрунтоване бажання як вияв чиєїсь неврівноваженості; каприз, забаганка. || Свавільна вигадка на шкоду іншим. || Незрозумілий вчинок як дивацтво, вигадка. Потурати примхам. 2) тільки мн. Надмірність у розвагах, у… … Український тлумачний словник
причуда — и, розм., рідко. 1) ж. Примха або дивацтво. 2) ч. і ж. Людина, поведінка якої викликає здивування; дивак. 3) ж. Образ кого , чого небудь у людській уяві; привид … Український тлумачний словник
пунктик — а, ч. 1) Зменш. пестл. до пункт 1), 2). 2) жарт. Дивина, дивацтво, предмет палкого захоплення чим небудь, яка небудь нав язлива думка … Український тлумачний словник
фанаберія — ї, ж., розм. 1) Недоречна гордість; пиха, чванливість. 2) Безглуздий, невмотивований учинок; примха, дивацтво … Український тлумачний словник
химерики — ів, мн. Дивацтво, примха, витребеньки … Український тлумачний словник
химорода — и, ж., заст. 1) Дивацтво, вигадка. 2) перев. мн. Те саме, що чаклунство … Український тлумачний словник
